пресреліз

НЕСКОРЕНІ ВІЙНОЮ

Історії двох українських жінок, що були вимушені покинути свій дім через війну і знайшли в собі сили життя заново.
НЕСКОРЕНІ ВІЙНОЮ
пресреліз
ІСТОРІЯ ПЕРША. ОЛЕНА
Майстриня Олена Рибка, яка вже 8 років вручну створює для G.LVOV подарункові коробки, з Бородянки. На початку березня Олена разом з сином 4 дні просиділи у підвалі поки повз проїжджали танки, падали авіабомби, палали будинки.

Дивом Олена з сином змогли врятуватись. Коли вийшли з підвалу, побачили, що ані квартири, ані справи, що утримувала родину не залишилось. Колишнє життя залишилось під уламками багатоповерхівки, яка невдовзі стала обличчям “русского мира”. Тож Олена була вимушена поїхати з дитиною в Польшу і там опановувати нову професію.

ІСТОРІЯ ДРУГА. НАДІЯ
Художниця Надія Лисаковська з Донецьку. В 2014-му, коли в її місто війною прийшов “русский мир”, вона покинула рідний дім і виїхала в Італію. За кордоном Надія продовжила творити і представляти Україну в мистецьких колах.

Диптих “Соняхи”, що прикрасив собою білі коробки G.LVOV народився на початку повномасштабної агресії, у квітні. В українській культурі соняшник шанують як особливу квітку, що символізує відродження і вічне життя.
“Соняшники на моїх картинах виконують роль воїнів, які б‘ються за Україну, за наших близьких, за тих, хто на лінії вогню прикриває нас своїми тілами. Це українські герої, що переродилися з загиблих душ і покликані навіть після смерті боронити наш всесвіт і не дати проникнути всередину огидному тлумаченню життя наших ворогів”, – поділилась Надія Лисаковська.
Диптих “Соняхи” авторства Надії Лисаковської на обкладинці коробок G.LVOV